Стенозуючий лігаментит

Стенозуючий лігаментит (“клацаючий палець”) - це патологія, яка розвивається у сухожильно-зв’язковому апараті (на кільцеподібних зв’язках, розташованих на пальцях). Основними симптомами його прояву є регулярні клацання в зап’ясті, а також своєрідне «заклинювання», «блокування» пальця руки в зігнутому або розігнутому положенні.

Причини захворювання

• професії, які пов’язані з роботою кистями рук (набір тексту, пакувальник, водій і т.п.);
• важка фізична праця (навантаження на кисті рук);
• постійне здавлювання зв’язок;
• спадковий фактор.

Крім зовнішніх чинників попередником стенозуючого лігаментиту може бути запальний процес в організмі, що пов’язаний з опорно-руховим апаратом (артрит, артроз, остеопороз, остеоартроз).

Лікування стенозуючого лігаментиту

Під місцевою або провідниковою анестезією виконується розсічення кільцеподібної зв’язки, яка потовщується і зажимає сухожилок згинача пальця. При цьому пацієнт відчуває клацання. Після оперативного втручання пацієнт може спокійно рухати пальцями кисті.

Синдром карпального каналу

Синдром карпального каналу — це неврологічне захворювання, що характеризується болем, відчуттям оніміння і поколювання в пальцях руки й самої кисті та виникає в результаті здавлювання серединного нерва в зап'ястковому каналі.

Основні причини захворювання

Будь-які фактори, що викликають звуження каналу зап'ястя, його набрякання або затримку рідини, можуть стати причиною розвитку синдрому. Серед основних причин наступні:

• гормональні зміни;
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• акромегалія — збільшення кісток внаслідок порушення функції гіпофіза;
• зниження активності щитовидної залози;
• ниркова недостатність;
• алкоголізм;
• амілоїдоз - відкладення аномальних білків в тканинах і органах;
• ревматоїдний артрит і подагра;
• хвороба Педжета - хронічне захворювання кісток, при якому кістки деформуються;
• деформація зап'ясть після переломів.

Лікування

При цьому захворюванні потовщується ретинакулюм (капсула) навколо сухожилків та серединного нерву і тим самим призводить до оніміння кисті та больових відчуттів. Оперативне втручання проводиться під провідниковою анестезією. Під час оперативного втручання відбувається розсічення ретинакулюма (капсули) і вивільнення сухожилків та нерву. Пацієнт відразу після операції може рухати рукою.

Контрактура Дюпюітрена

Контрактура Дюпюітрена - це стан, при якому вражається долонний апоневроз кисті (суглоб повністю або частково втрачає свої функціональні можливості). Контрактура Дюпюітрена прогресує повільно і в окремих випадках супроводжується хворобливими відчуттями і свербінням. У пацієнтів з цим захворюванням долонна фасція потовщується і коротшає, що призводить до пошкодження сухожилля і утворення підшкірних тяжів.

Щоб оптимально оцінити ступінь деформації рухового дефекту кисті, використовується наступна класифікація:

• I ступінь - згинання пальців кисті становить до 35°
• II ступінь - до 90°
• III ступінь - до 135°

Для вибору тактики лікування наші спеціалісти враховують індивідуальні особливості організму пацієнта, виявляють причину розвитку контрактури.

Основні причини захворювання

Найбільш поширеними причинами розвитку захворювання є:

• деформація або будь-яка інша придбана патологія суглоба;
• вроджені порушення розвитку кістково-суглобових структур;
• травми: переломи, вивихи, опіки, обмороження;
• запальний процес в порожнині суглоба;
• виражений больовий синдром;
• тривале порушення кровопостачання кінцівки;
• рубцеві утворення, як наслідок травм;
• вкорочення сухожиль з формуванням спайок після запалення (тендовагініту) або пошкодження;
• вкорочення м'язів внаслідок м'язової патології, травматичних ушкоджень.

Лікування захворювання

Під місцевою локальною анестезією за допомогою спеціальних голок виконується розсічення апоневрозу і досягається повне розгинання пальця. Після операції палець фіксується в спеціальному ортезі на декілька днів. Така операція дозволяє швидко повернутися до звичайного життя без необхідності реабілітації.